- клястися
- —————————————————————————————кля́сти́сядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
клястися
Смотреть что такое "клястися" в других словарях:
клястися — кляну/ся, кляне/шся, недок., ким, чим і без додатка, а також із спол. що. Те саме, що присягатися; присягати … Український тлумачний словник
клястися — [кл’а/стиес а і кл асти/с а] кл ану/с а, кл ане/с :а, кл анеимо/с а, кл анеите/с а; нак. ни/с а, н і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
ротитися — клястися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
шлюбувати — Шлюбувати: давати клятву [10] дати обітницю, присягу [XII] дати слово, обіцянку, присягнути [1] дати собі слово, обіцянку [X] обіцяти, клястися [6] обіцяти, клястися, заприсягати; похідне – одружуватись [8] присягати [5,7] … Толковый украинский словарь
Рай — – несколько литературных памятников Древней Руси, по происхождению и содержанию никак не связанных друг с другом. Рай I – древнерусский календарный сборник уставных чтений. Календарь Р. охватывает часть триодного цикла: от недели мытаря и фарисея … Словарь книжников и книжности Древней Руси
заприсягатися — а/юся, а/єшся, недок., заприсягти/ся і заприсягну/тися, гну/ся, гне/шся; мин. ч. заприся/гся, ла/ся, ло/ся і заприсягну/вся, ну/лася, ну/лося; док. 1) чим і без додатка. Твердо обіцяти кому небудь, підкріплюючи обіцянку якою небудь клятвою,… … Український тлумачний словник
клянучись — Дієприсл. до клястися … Український тлумачний словник
присягати — а/ю, а/єш, недок., присягну/ти і присягти/, гну/, гне/ш; мин. ч. присягну/в, ну/ла, ну/ло і прися/г, ла/, ло/; док. 1) неперех. Давати присягу (у 1 знач.). Присягати на вірність. 2) перех. і неперех. Твердо обіцяти кому небудь здійснити щось,… … Український тлумачний словник
присягатися — а/юся, а/єшся, недок., присягну/тися і присягти/ся, гну/ся, гне/шся; мин. ч. присягну/вся, ну/лася, ну/лося і прися/гся, ла/ся, ло/ся; док., розм. 1) Твердо обіцяти кому небудь здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якою небудь клятвою; клястися.… … Український тлумачний словник
свідчитися — чуся, чишся, недок. 1) заст. Посилатися на кого небудь як на свідка або на що небудь як на свідчення. || Клястися ким , чим небудь. 2) Пас. до свідчити 4) … Український тлумачний словник
